Найефективнішим захистом інтересів у сфері зайнятості та відносинах з роботодавцями є правова поінформованість.

Легальне працевлаштування передбачає такі права для працівників:

• право на вільний вибір професії та місця роботи;
• гарантоване отримання грошової винагороди за виконану роботу;
• безпечні умови та дотримання режиму праці;
• право на відпочинок;
• захист від незаконного звільнення;
• соціальний захист у разі втрати працездатності чи роботи.

Можливо, за умов "тіньової зайнятості", той дохід, що його отримує громадянин у "конверті", вищий, однак лише легальна праця громадянина надає економічні та соціальні гарантії:

• щодо тривалості робочого часу, оплачуваної відпустки, створення належних умов праці на робочому місці, охорони праці;
• обов’язкових страхових виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (оплата лікарняних листів, відпустки по вагітності та пологах), у зв’язку з настанням нещасного випадку на виробництві, безробіття; право на пенсійні виплати в майбутньому.

Не всі роботодавці сумлінно виконують свої обов’язки щодо сплати страхових внесків за своїх працівників навіть коли декларується офіційна зайнятість та працевлаштування. Насамперед це стосується малих приватних підприємств.

Згідно з чинним законодавством, нарахування пенсій залежить від двох критеріїв: розміру заробітної плати та страхового стажу.

Як відомо, страховий стаж – це період, коли особа перебуває в офіційних трудових відносинах з роботодавцем, роботодавець офіційно сплачує заробітну плату та відповідно перераховує єдиний внесок за найманих працівників до страхових фондів. Адже соціальні виплати здійснюються не з державного бюджету, а саме з бюджету страхових фондів. Пенсія – з Пенсійного фонду, допомога по безробіттю – з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, лікарняні – з Фонду соціального страхування України.

Отже, офіційна зайнятість є важливим фактором в забезпеченні нашого сьогоднішнього і майбутнього.