Однією з ключових переваг легальної зайнятості є дотримання правил охорони праці. Гарантування безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця. 

Охорона праці – це система заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, та здоров'я людини в процесі роботи. Особливо актуальними ці положення стали у зв’язку з пандемією COVID-19, адже багатьом спеціалістам доводиться далі працювати на своїх робочих місцях.

1. Право на безпечні й нешкідливі умови праці

Роботодавець має забезпечити сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові,  а також санітарно-гігієнічні умови, які запобігають виникненню професійних захворювань працівників (ст. 153 КЗпП). Жодне підприємство, цех, дільниця, установа, виробництво не можуть бути прийняті і введені в експлуатацію, якщо на них не створено безпечних і нешкідливих умов праці (ст. 155 КЗпП).

2. Право на забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Детальніше ці положення розкриваються в ст. 8 Закону “Про охорону праці”.

3. Право на отримання знань у сфері охорони праці

Працівники під час працевлаштування і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж/навчання з питань охорони праці,  надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків та правил поведінки в разі виникнення аварії (ст. 18 Закону “Про охорону праці”).

4. Право відмовитися від роботи в разі загрози життю та здоров’ю

Працівник має право відмовитися від дорученої йому роботи, якщо склалася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або ж для довкілля. За період простою з цих причин, за працівником зберігається середній заробіток (ст. 6 Закону “Про охорону прац”і).

Не наражайте себе на небезпеку – працюйте легально!

Питання легалізації трудових відносин є актуальним питанням сьогодення. Від офіційно нарахованої заробітної плати та відповідно від сплачених соціальних внесків залежить набуття людиною страхового стажу.

Страховий стаж – це період, протягом якого працівник підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та за який сплачені щомісячні страхові внески в сумі, яка не може бути меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

З 01.01.2020 року мінімальна заробітна плата становить 4 723 грн, а отже мінімальний страховий внесок – 1 039,06 грн (22% від мінімальної з/п). Якщо ж сума нарахованої заробітної плати, з якої сплачені внески, менша за мінімальний рівень, страховий стаж становить неповний місяць і обчислюється пропорційно до заробітної плати.

На жаль, є випадки, коли роботодавець не сплачує страхові внески за своїх найманих працівників, тобто платить заробітну плату “в конвертах”, а отже, ці періоди не враховуються до страхового стажу людини та не включаються як заробіток для розрахунку розміру пенсії.

Фізичні особи-підприємці, зокрема й ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах не є виключенням і теж повинні сплачувати єдиний соціальний внесок не менше мінімального розміру (1039,06 грн).

Як свідчить практика, вищезазначені категорії громадян зазвичай не звертають уваги на існуючі проблеми й дізнаються про них тільки при виході не пенсію. Тож, звертаємо увагу, що громадяни України мають право на призначення пенсії за віком у 2020 році за наявності страхового стажу не менше 27 років.

З 2000 року в Україні діє система персоніфікованого обліку, яка надає можливість кожній застрахованій особі безоплатно отримувати особисту інформацію, а саме: з якої суми заробітної плати, скільки та за який період сплачено за неї внесків до Пенсійного фонду. Отримати ці відомості можна на порталі ПФУ. Також звертаємо увагу роботодавців на те, що вони несуть персональну відповідальність за належне оформлення трудових відносин з працівником, а увагу найманих працівників на те, що офіційна заробітна плата є гарантією отримання соціальних виплат, а в майбутньому – гідної пенсії.