Не біймося сказати "Дякую"

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

    1 2

    4 3

Один в одному ми шукаємо тепла. Шукаємо щирих слів, емпатію та гарні емоції, які б створювали справжнє  диво... Як же здорово розділяти емоції один з одним! Як же важливо бути корисним для людей! Це неймовірно цінне відчуття. А ще - цінне відчуття бути здоровим. Тоді легше дихається, повноцінно занурюєшся у щедроти цього світу і споглядаєш красу у всьому.

Рятувати людей - це завжди прекрасно. Це особливе життя. Особлива професія - лікар. Він - не Бог, проте саме від лікаря чекають такого бажаного зцілення від недуги. І тут головне - не нашкодити пацієнту, виявити максимум компетентності й професіоналізму. Як важливо почути: "Ви одужали", "Мене поставили на ноги", "дякуючи медикам". Швидке одужання, щасливі очі та слова подяки - найдорожча плата, яку може отримати медичний працівник. Іноді людське "дякую" буває дуже необхідним для людей у білих халатах.

У третю неділю червня, у цю прекрасну пору відзначаємо День медичного працівника. Ми, вдячні пацієнти, щиро вітаємо людей, які працюють у благородній сфері медицини, зі святом. Нехай завжди у вас буде можливість почути щось чудове. Нехай не буде розчарувань від неврятованого життя. Як нагороду отримувати щиру посмшку близьких й повагу оточуючих.

"Люблю свою професію, свою роботу, люблю людей і поважаю колег. Часто згадую й сумую за колегами, які відійшли в інші світи. Люблю тварин та природу, люблю квіти, особливо перші весняні кульбабки. Ще люблю літню грозу з блискавкою, зимову заметіль. Тішуся сонечком, яке встає і лягає. Люблю життя, - ділиться Валентина Васильєва, завідуюча - сімейний лікар Лящівської лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Про те, що буде лікарем, напророкувала їй перша вчителька, яка довго і наполегливо вчила маленьку Валю каліграфії. Потім сказала батькам, щоб не мучили дитину, бо та буде лікарем. Закінчила Валентина медичне училище з червоним дипломом. Планувала вступати до інституту. І ось вперше за історію навчального закладу - 5 направлень на Далекий Схід. Підговорила одногрупниць і разом подалися на три роки в Приморський край до військово - морського госпіталю. Із захопленням згадує ті три роки - скільки прекрасних людей зустріла, серед них і прекрасних керівників. Які чудові краєвиди, мальовнича природа. Просто рай. Мріє ще хоч разочок проїхати потягом від Києва до Владивостока, намилуватися яскравими пейзажами, а ще більше спогадами. Відпрацювавши, повернулася додому, на Черкащину. Вступила до Тернопільського медичного інституту. Закінчила також із червоним дипломом.  Два роки працювала в міській лікарні Черкас. А 20 червня 1979 року приїхала в Лящівку. Планувала на 2 - 3 роки, а промайнуло 43... Колектив лікарні на той час налічував 36 осіб, здебільш люди старшого віку. Але швидко знайшовши спільну мову, добре й злагоджено працювали. Обслуговували три села з населенням 5,5 тисяч. Стаціонар на 30 ліжок завжди був заповненим, навіть доставляли додаткові. Харчування, лікування - все безкоштовно. 

Щороку з допомогою місцевого керівництва, та й власними силами,  робили  ремонти, придбавали обладнання, меблі, апаратуру для діагностики й лікування хворих. На зміну ветеранам праці приходили молоді фахівці після закінчення медичного училища, переймали досвід старших колег і швидко навчалися працювати з пацієнтами. "Час іде, ідуть реформи, лікарня нині перетворилася в амбулаторію. Персонал залишився на 3,5 ставки," - каже Валентина Миколаївна. 

У приміщенні завжди затишно, чисто, багато квітів. Буяють різнобарвні квіти і на подвір'ї установи. Заслуга в цьому, безперечно, керівника і всього дружнього колективу. Тут завжди працюють досвідчені медики, які дарують радість одужання, переймаються здоров'ям пацієнтів, вкладають в свою роботу душу, даруючи шанс, поліпшують якість життя. Лікують добрим словом. Це фельдшер Данько Наталія Григорівна, сімейна медична сестра Чорнобай Світлана Іванівна, молодша медична сестра Храпко Наталія Василівна. Із задоволенням і радістю поспішали на допомогу принципові, відповідальні медичні сестрички Нагорна Лариса Іванівна, Ігнатенко Ліда Олександрівна, патронатна медсестра зі світлою посмішкою й теплими руками, Янголь Тетяна Іванівна, яка до того ж ще й гарно співає, активна учасниця художньої самодіяльності, Ващенко Галина Григорівна, працює й нині на посаді медичної сестри навчального закладу, спокійна, виважена Харсун Віра Оксентіївна, Зубенко Ніна Іванівна, акушерка, дуже творча особистість, лікує поезіями душі людей, молода, привітна Наталія Іванівна Луб'янова, Косенко Марія Михайлівна, мудрий, добрий і  чуйний  спеціаліст, лаборанти Середа Наталія Іванівна, Кириченко Марія Василівна,  відповідальні й сумлінні фахівці.

В переддень медичного працівника сердечно вітаємо увесь обслуговуючий персонал, таких скромних, працелюбних, і, здається, зовні непомітних. Це добросовісні санітарочки, що працювали в різний період: Козуля Ніна Миколаївна, Крючка Катерина Олексіївна, Козуля Ольга Іванівна, Крушніна Антоніна Гаврилівна, Кабанець Ніна Петрівна. Це вправні працівники харчоблоку, які з любов'ю готували: Дмитренко Світлана Василівна, Кругла Антоніна Миколаївна, Шляхтенко Ніна Олексіївна, Шендрик Надія Кирилівна, Ферлій Валентина Іванівна, Зубенко Наталія Михайлівна, Зубенко Наталія Іванівна, Козуля Ліда Михайлівна. Це жвава, миловидна сестра - господарка Храпко Ганна Василівна. Щиро дякуємо працівникам пункту швидкої допомоги за прояв людяності, милосердя, виконання професійних обов'язків. Щира подяка водіям. Дякуємо Вам, що дарували й даруєте віру та надію на одужання. І це - найголовніше. Шлемо найщиріші слова вдячності і шани. Нехай доля обдаровує щасливими миттєвостями, приємними спогадами. Нехай благословенними будуть Ваші дороги, нехай буде мирне небо над головою. І нехай новини завжди будуть втішними.

Перегляди: 3714