День скорботи і вшанування пам’яті жертв Війни в Україні.

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

    2   3

22-е червня 1941-го року, 4:00 ранку, мить..., і шквал крові, болю і смерті. Він тривав кілька довгих років, одних із самих довгих років в житті тих, кому вдалося пережити весь цей жах на нашій землі. А багатьом не вдалося. Кожен раз в цей День ми згадуємо. Згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані іншими людьми. Людьми, схожими на нас. З тими ж бажаннями, з тією ж жагою до життя. Людьми з сім’ями, у багатьох з яких теж були діти, і може даже онуки. І, напевно, вони теж хотіли жити в мирі та злагоді... Ніхто не забутий! Ніщо не забуте! Так ми говоримо своїм дітям. Ми стали передавати це з покоління в покоління. Ми закріпили цю пам’ятну дату в наших серцях.

Але сусід жорстоко зруйнував надію уникнути повторення подібного віроломства і насильства по відношенню до нас і наших дітей. Ми сильні духом, ми боронимо кожен метр своєї України. Тому ми виграли тоді. Тому перемагаємо зараз. І не дай нам Бог забути про це!

1

Перегляди: 85