Новини Державної податкової служби України
Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу платників податків на активізацію телефонних шахраїв, які вдаючи з себе посадових осіб ДПС області телефонують до керівників підприємств чи підприємців з метою заволодіння грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій та інше).
Зловмисники телефонують з різних номерів мобільних операторів України, останні дзвінки надходили за даним номером (099-678-46-26) та пропонували перерахувати грошові кошти на карткові рахунки банківських установ України.
В Головному управлінні ДПС у Черкаській області вкотре наголошують, що службові особи ГУ ДПС області жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.
ГУ ДПС у Черкаській області звертається до платників податків та просить бути обачними, не піддаватися на провокації, а у разі отримання інформації про такі пропозиції, вчинення протиправних дій від імені працівників органів ДПС під виглядом працівників ДПС або нібито від їх імені негайно повідомляти відповідний підрозділ Національної поліції у Черкаській області за номером телефону 102.
-
Перегляди: 183
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з 23.05.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України стосовно вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві від 16.01.2020 № 466-IX, яким передбачено низку змін в оподаткуванні та провадженні господарської діяльності фізичних осіб – підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування.
Детально, фізичним особам – підприємцям, які перебувають на загальній системі оподаткування:
Уточнено перелік витрат, пов’язаних з отриманням доходів
До переліку витрат фізичної особи – підприємця, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів не включається податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості. Крім того, зазначені підприємці матимуть право (за власним бажанням) включати до складу витрат реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів, окрім поточного ремонту (пп.177.4.3 та пп.177.4.6 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).
Дозволена амортизація основних засобів
Витрати на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту), а також вантажні автомобілі фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування підлягають амортизації (пп. 6 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).
Скасовано подання квартальної податкової декларації про майновий стан і доходи та встановлено терміни подання ліквідаційної декларації
Новостворені фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року, або переходять на спрощену систему оподаткування, або відмовляються від спрощеної системи оподаткування, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність (пп. 177.5.2 п. 177.5 ст.177 Кодексу). До цього часу податкову декларацію фізичні особи – підприємці подавали за перший відпрацьований квартал.
Крім того, змінено строки подання ліквідаційної декларації фізичними особами – підприємцями у разі припинення їх господарської діяльності. Так підприємці повинні подати у продовж 20 календарних днів після закінчення місяця, в якому підприємець пройшов у держреєстратора процедуру припинення, останню податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Облік у податкових органах фізичної особи – підприємця з одночасним проведенням незалежної професійної діяльності
Внесеними змінами забезпечується облік фізичних осіб – підприємців, які одночасно здійснюють адвокатську, нотаріальну діяльність, діяльність приватних виконавців, арбітражних керуючих та ін.(пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Кодексу). Такі підприємці обліковуватимуться з ознакою провадження «незалежної професійної діяльності (п. 65.9 ст. 65 Кодексу).
Обов’язок сплати податку на прибуток платниками, які перебувають на загальній системі оподаткування, спрощеній та провадять незалежну професійну діяльність
З 01.01.2021 фізичні особи – підприємці, в т.ч. платники єдиного податку, а також фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, у разі виплати доходів, зазначених у п.141.4 ст.141* Кодексу нерезидентам, є платниками податку на прибуток (пп.133.1.4 п.133.1 ст.133 та пп.1) п.297.1 ст. 297 Кодексу).
Одночасно, такі платники подаватимуть річну податкову декларацію з податку на прибуток (п. 137.5 ст.137 Кодексу).
*Довідково: доходи зазначені у п.141.4 ст.141 Кодексу, що виплачуються нерезидентам: проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом; дивіденди, які сплачуються резидентом; роялті; фрахт та доходи від інжинірингу; лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди; доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту; прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження інвестиційних активів (цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб - резидентів, акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи).
Також, доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України; винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України; брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів щодо брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом на території України на користь резидентів; внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України; доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї); доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів; доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту та інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Посилання на Закон України №466-ІХ:
-
Перегляди: 168
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, що з 3 червня 2020 року набрав чинності пункт 5 розділу I Закону України від 13.05.2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон №592). Нормами Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон №2464) доповнено пунктом 915.
Відповідно до вказаного пункту підлягають списанню за заявою платника та несплачені на день набрання чинності Законом №592, тобто 03.06.2020, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Умовою, є подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом №592:
а) платниками – фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та подання до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 статті 6 Закону №2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 статті 6 Закону №2464 за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Звертаємо увагу, що податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом №2464.
У разі, якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом №2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини 11 статті 25 Закону №2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону №2464 не підлягають поверненню.
У відповідності до Закону №592, граничний термін подання заяв на списання сум заборгованості з єдиного внеску спливає 31.08.2020 року.
-
Перегляди: 123
Головне управління ДПС у Черкаській області наводить актуальні питання – відповіді щодо впровадження програмних РРО у 2020 році.
1. Яка послідовність дій має бути здійснена cуб’єктjv господарювання для реєстрації програмного РРО?
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – програмний РРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - Кодекс).
Реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий програмний РРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмних РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями.
2. Чи можна заяву про реєстрацію програмного РРО подати через Єдине вікно подання електронної звітності?
Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) може бути подана у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
3. Чи може один суб’єкт господарювання реєструвати та застосовувати програмні РРО наряду із класичними РРО?
Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання програмних реєстраторів розрахункових операцій наряду із класичними реєстраторами розрахункових операцій.
4. Як пов’язуються між собою програмні РРО, господарські одиниці та касири?
Програмний РРО реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).
Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого програмного РРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано програмний РРО.
-
Перегляди: 178