Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу платників, що відповідно до внесених змін Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон 466) відбулися зміни у питаннях стягнення податкового боргу.

Зокрема, до розділу ІХ «Погашення податкового боргу платників» внесено наступні зміни:

заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення безготівкових коштів та готівки, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надсилання (вручення0 такому платнику податкової вимоги (ст. 95.2 ПКУ);

платник податку має право самостійно здійснити оцінку заставного майна шляхом укладення договору з оцінювачем протягом одного місяця з дня прийняття рішення про реалізацію майна. У разі, якщо платник податків самостійно не здійснює таку оцінку, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна (ст. 95.12 ПКУ).

Крім того, Законом 466 доповнено підстави звільнення майна боржника з податкової застави (ст. 93.1 ПКУ), а саме:

отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та відсотків за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;

отримання платником податків згоди від контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ.

Також, п. 94.2 ст. 94 ПКУ доповнено пп. 94.2.9, відповідно до якого арешт майна може бути застосовано, якщо   з’ясовується, що нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Також, звертаємо увагу, що внесено зміни до пп. 101.2.3 та пп. 101.2.5 та доповнено новим пп. 101.2.6 п. 101.2 ст. 101 ПКУ, яким визначено поняття «безнадійного» податкового боргу, а саме:

податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 ПКУ (пп. 101.2.3 ПКУ);

податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду ( пп. 101.2.5 ПКУ);

податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (пп. 10.2.6 ПКУ).

Змінами також встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватися у порядку, визначеному ст. 59-60 та ст. 87-101 ПКУ (ст. 11 Підрозділу 10 Інших перехідних положень ПКУ).

Посилання на Закон 466:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, при виплаті доходів, нерезиденту – юридичній особі мають утримувати податок з доходів та подавати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств.

Так, відповідно до Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями. Зокрема, уточнено, що юридичні та фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Звертаємо увагу, що перелік доходів нерезидента із джерелом їх походження з України, наведено у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ. Зокрема, це такі доходи:

- проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

- дивіденди, які сплачуються резидентом;

- роялті;

- фрахт та доходи від інжинірингу;

- лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

-доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

- прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу;

- доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

- винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

- брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

- внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

- доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);

- доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;

- інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Поряд з цим абзацом першим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Відповідно, фізичні особи – підприємці (у тому числі платники єдиного податку) та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, при виплаті доходів, визначених п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, нерезиденту – юридичній особі мають утримувати податок з таких доходів та подавати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями.

Фізичні особи – резиденти, які не є підприємцями або не провадять незалежну професійну діяльність, не утримують податок з доходів нерезидентів та не подають Декларацію.