Багато людей з інвалідністю прагнуть отримати роботу, яка дасть їм можливість отримувати задоволення, розвиток і, звичайно ж, фінансовий дохід. Та для людини з інвалідністю пошук, зазвичай, стає досить складним процесом.

Пропонуємо 5 основних рекомендацій:

1. Визначте перелік посад, які ви можете обіймати за станом здоров’я.

У визначенні посад вам допоможуть інформація з ІПР (індивідуальної програми реабілітації ), дані про освіту та власні таланти. Випишіть на аркуші паперу, які посади ви можете обіймати, скільки годин можете присвятити роботі й скільки днів на тиждень. Порівняйте ці посади з медичними показниками та власними можливостями, виберіть ті, що підходять вам найбільше — 2-3 посади. Якщо складно самостійно визначитися щодо майбутньої професії, або ви бажає взагалі змінити сферу діяльності, скористайтесь можливістю пройти спеціальні профорієнтаційні тести та отримати фахову консультацію фахівців служби зайнятості. За потреби – пройдіть професійне навчання за сприяння служби зайнятості в одному з 11 центрів професіно-технічної освіти, які здійснюють професійну підготовку за 95 ліцензованими робітничими професіями.

2. Складіть резюме.

Складіть резюме за 2-3 спеціальностями, на яких ви готові працювати.

Для цього можете скористатися інформаційними інтернет-ресурсами, де є певні шаблони для створення резюме, або ж разом із фахівцем служби зайнятості створити індивідуальне резюме, яке буде лише у вас.

На сайті з працевлаштування, або на сайті державної служби зайнятості (dcz.gov.ua) знайдіть пропозиції роботодавців, яким відповідає ваше резюме. Надішліть резюме роботодавцю. За відгуками на ваші резюме ви зрозумієте, яка з вибраних спеціальностей найбільш актуальна та затребувана на цей час. Також можете розмістити резюме на сайті служби зайнятості.  Для цього переконайтесь, що маєте активований персональний кабінет шукача роботи на офіційному сайті служби зайнятості:  https://www.dcz.gov.ua/cabinet. Якщо не маєте цього зручного додатка, пропонуємо створити згідно Інструкції за покликанням: https://is.gd/BoHiia .

4. Підготуйтеся до співбесіди.

На співбесіді розповідайте про свої сильні сторони, вміння та навички. Покажіть роботодавцю, що ваша інвалідність не є перешкодою для якісного виконання роботи за обраною спеціальністю. Оскільки роботодавець може наймати людину з інвалідністю вперше, надайте йому перелік необхідних облаштувань та обладнання, яке знадобиться для виконання вами роботи онлайн або в офісі. Це підтвердить серйозність ваших намірів та професійний підхід до роботи. Також нагадуємо, що в службі зайнятості ви можете отримати фахові поради і рекомендації щодо успішної самопрезентації.

5. Адаптуйтеся до колективу.

Колектив може спочатку напружено сприйняти людину з інвалідністю, що пов’язано з соціальними стереотипами. Людям потрібен деякий час, який може займати декілька хвилин або декілька днів.

Надайте пояснення: як колективу буде зручніше з вами взаємодіяти. Повідомте, що безпечно для вас, а що — ні (наприклад, якщо ви пересуваєтесь на візку). Заздалегідь підготуйте відповіді на незручні для вас запитання. Це створить довіру між вами та колективом і зніме напругу.

Нормами чинного законодавства визначено, що держава гарантує особі право на захист від будь-яких проявів дискримінації у сфері зайнятості. Питання рівності прав громадян гарантуються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, законами України «Про зайнятість населення», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та іншими нормативно-правовими актами.

Так, статтею 24-1 Закону України «Про рекламу» забороняється у рекламі про вакансії (прийом на роботу):

· зазначати вік кандидатів;

· пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі;

· висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі, представникам певної раси, кольору шкіри (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі);

· висувати вимоги щодо політичних, релігійних та інших переконань:

· висувати вимоги щодо членства у професійних спілках або інших об'єднаннях громадян;

· висувати вимоги щодо етнічного та соціального походження;

· висувати вимоги щодо майнового стану;

· висувати вимоги щодо місця проживання;

· висувати вимоги за мовними або іншими ознаками.

Статтею 17 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» визначено, що жінкам і чоловікам забезпечуються рівні права та можливості у працевлаштуванні, просуванні по роботі, підвищенні кваліфікації та перепідготовці. Роботодавець зобов'язаний:

· створювати умови праці, які дозволяли б жінкам і чоловікам здійснювати трудову діяльність на рівній основі;

· забезпечувати жінкам і чоловікам можливість суміщати трудову діяльність із сімейними обов'язками;

· здійснювати рівну оплату праці жінок і чоловіків при однаковій кваліфікації та однакових умовах праці;

· вживати заходів щодо створення безпечних для життя і здоров'я умов праці;

· вживати заходів щодо унеможливлення випадків сексуальних домагань.

Роботодавцям забороняється вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості про їхнє особисте життя, плани щодо народження дітей. Роботодавці можуть здійснювати позитивні дії, спрямовані на досягнення збалансованого співвідношення жінок і чоловіків у різних сферах трудової діяльності, а також серед різних категорій працівників.

Особа, яка вважає, що стосовно неї виникла дискримінація, має право звернутися зі скаргою до державних органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або суду.

Особа має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих їй унаслідок дискримінації. Порядок відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди визначається Цивільним кодексом України та іншими законами. У справах про дискримінацію позивач зобов’язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце.